Про це йшлося на заході, присвяченому обговоренню основних положень,  практичного застосування Регламенту (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності та презентації його перекладу українською мовою. Нагадаємо, захід, організований КГС ВС спільно з проєктом ЄС «Право-Justice», відбувся 11 грудня 2025 року.

В рамках обговорення суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Володимир Погребняк виступив із доповіддю «Нормативно-правове регулювання транскордонного банкрутства в Україні: стан та проблематика».

Він зазначив, що з 1992 року в Україні тривала еволюція законодавства щодо банкрутства. Кодекс України з процедур банкрутства – це четверта редакція відповідного законодавства. У 2013 році Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» був доповнений розділом про транскордонне банкрутство. Паралельно відбувалися процеси вдосконалення регулювання відповідної сфери на європейському рівні, вони впливали на експертне середовище в Україні, а відповідно й на зміни національного законодавства. 

На міжнародному рівні існували Типовий закон ЮНСІТРАЛ щодо транскордонної неплатоспроможності 1997 року, а також Регламент (ЄС) № 1346/2000 про провадження у справах щодо неплатоспроможності. Ці документи вплинули на згадані зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а Регламент (ЄС) 2015/848 про провадження у справах щодо неплатоспроможності – на зміни до КУзПБ.

Доповідач наголосив, що для правильного тлумачення відповідних положень Кодексу необхідно розуміти норми вказаного Регламенту. Він висловив сподівання, що вже невдовзі Україна застосовуватиме ці норми як член ЄС. А також додав, що положення Регламенту для членів ЄС є нормами прямої дії.

Володимир Погребняк зауважив, що презентований переклад документа зроблений фахово і він має бути в робочій бібліотеці кожного судді, що розглядає справи про банкрутство, для розуміння «духу» відповідних норм КУзПБ. Також суддя сказав, що відображення цих норм у Кодексі свідчить про те, що Україна проводить значну підготовчу роботу до набуття повноправного членства в ЄС.

Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді В’ячеслав Пєсков виступив на тему «Судова практика, перспективи застосування Регламенту».

Він зазначив, що в розрізі євроінтеграційних процесів для судів доцільно визначити дві стратегічні мети, які б визначали розвиток права неплатоспроможності: зменшення кількості справ проти України, що перебувають на розгляді ЄСПЛ і стосуються, зокрема, і процедур банкрутства, й підвищення рейтингу країни в рейтингу Світового банку Doing Business (нині- B-Ready) у категорії  «Вирішення неплатоспроможності». Останній раз, коли Україна брала участь у цьому рейтингу у 2023 році, у відповідній категорії вона посідала лише 146-те місце серед економік 190 країн.

Доповідач сказав, що розуміння положень Регламенту сприятиме, в тому числі, покращенню позиції нашої країни в рейтингу, оскільки це допоможе знаходити спільну мову з представниками європейських країн – учасниками  транскордонних проваджень про банкрутство. В документі міститься багато відносно нових для нашого законодавства дефініцій. А сьогодні дуже важливо, щоб ми, поки ще не стали повноправними членами ЄС, вже налаштовувалися на одну мову з європейцями у цій царині. 

В’ячеслав Пєсков зазначив, що координація між двома арбітражними керуючими, розташованими в різних країнах, між двома судами, так само розташованими в межах різних юрисдикцій у межах єдиної процедури транскордонного банкрутства, яка регулюється Регламентом, – це поки що нова для нас матерія, розуміння якої нам потрібно буде розвивати разом: і суддям, і арбітражним керуючим, і учасникам провадження у справах про банкрутство. Тому в цьому питанні необхідна співпраця.

Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Сергій Донков виступив із доповіддю «Визнання іноземних процедур банкрутства в Україні: практичні аспекти та перспективи адаптації європейських стандартів».

Він зазначив, що за останні роки законодавство у сфері банкрутства суттєво змінилося. І на сьогодні воно потребує чергового доопрацювання. Це законодавство має бути єдиним і гармонійним. Зауважив, що імплементація європейського законодавства – дуже тонка матерія. При цьому імплементація повинна відбуватися з урахуванням реалій національної економіки, правозастосування, судової практики.   

Доповідач сказав, що Регламент (ЄС) 2015/848 є частиною великого євроінтеграційного пакета, над яким працює Міністерство юстиції України. Питання транскордонного банкрутства посідає сьогодні особливе місце в Україні, оскільки все більше бізнес-процесів виходить за межі однієї юрисдикції. Взаємопов’язаність економік потребує адекватних механізмів правової взаємодії для захисту прав кредиторів і боржників, прозорості процедур банкрутства. Гармонізація законодавства, яке регулює всі бізнес-відносини, – це певний напрям розвитку українського законодавства.

Також Сергій Донков зазначив, що з розвитком законодавства про транскордонне банкрутство в професійному середовищі арбітражних керуючих може з’явитися певний прошарок спеціально підготовлених фахівців, які можуть бути призначені саме в таких процедурах.

Крім того, він звернув увагу на постанову КГС ВС від 22 грудня 2021 року у справі № 910/5107/20. В цій справі керуючий іноземною процедурою банкрутства АТ «CGM Czech a.s.» звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просив визнати в Україні іноземну процедуру банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства товариства, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном.

Фахівець у сфері банкрутства, науковець, консультант МВФ (Україна) і Всесвітнього банку (Казахстан) Олександр Бірюков виступив із доповіддю на тему «Міжнародне регулювання транскордонного банкрутства: кращі практики для України».

Він сказав, що переклад Регламенту (ЄС) 2015/848 – це чудовий крок на шляху до євроінтеграції України. Водночас переклад і наукове редагування такого складного юридичного документа, який ґрунтується на інших концептуальних засадах, – це надзвичайно важка і відповідальна робота.

Доповідач зазначив, що національне законодавство про транскордонне банкрутства ґрунтується на Типовому законі ЮНСІТРАЛ щодо транскордонної неплатоспроможності 1997 року. Натомість Регламент спрямований дещо на інші правові відносини, він має інші механізми, термінологію. Сьогодні в ЄС також відбуваються дискусії щодо відповідної термінології та застосування положень Регламенту.

Крім того, Олександр Бірюков сказав, що суддям треба комплексно підходити до застосування законодавства щодо транскордонного банкрутства, розуміти, як воно працює.

Підсумовуючи обговорення, учасники заходу наголосили, що розуміння та практичне осмислення положень Регламенту (ЄС) 2015/848 є необхідною передумовою для формування сталої судової практики у справах про транскордонну неплатоспроможність. Презентація його перекладу українською мовою розглядається як важливий крок у напрямі гармонізації національного законодавства з правом ЄС, а також як інструмент, що сприятиме єдності правозастосування, розвитку професійної експертизи та підготовці судової системи України до майбутнього членства в Європейському Союзі.

Переглянути відео про захід можна на ютуб-каналі Верховного Суду: https://www.youtube.com/watch?v=-9UepA0btL4.

Верховний Суд